Оксана Забужко

 

Мій дім вас не любив

 

 

Мій дім Вас не любив.

Ні, він не бив чашок, що Ви стискали в пальцях, мов навіки,

І не дзвенів шибками, коли, шок

Од Ваших слів долаючи, повіки

Здригалися –моі, не не чхав дверцями шаф,

Не підкладав вам на підніжку килим, -

Мій дім був жінкою, як я й моя душа, -

А значить знав, що треба бути милим.

І все-таки мій дім вас не любив !

Я остаточно взнала це по тому,

Як Вам всміхнулась, осміхом слабим, -

І враз відчула, що не маю дому.

 

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить