Іван Франко

І ти прощай !

 

І ти прощай ! Твого імя

Не вимовлю ніколи я,

В лице твоє не гляну !

Бодай не знала ти повік,

Куди се я від тебе втік,

Чим гою серця рану.

 

Мене забудь швиденько ти,

Своїх діток люби, пести,

Будь вірна свому мужу !

І не читай моїх пісень,

І не воруш ні в ніч, ні вдень

Сю тінь мою недужу.

 

А як де хтось мене згада,

Най тінь найменша не сіда

На вид твій, квітко звяла !

І не блідній і не дрожи,

А спокійнісінько скажи:

„Ні, я його не знала !”

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить