Юрій Андрухович

 

Що хочеш ти ?

 

Що хочеш ти ? Спокою під крилом

оцього даху, що гримів як бубни,

коли кохання, рятівне і згубне,

вривалось, ніби вітер, напролом,

 

і ми кружляли !.. передзвони рук,

тугих и чистих, наче мокрі весла,

будили нас , і ніжні рукомесла

витворювали промінь, пісню, звук.

 

А нині ми завмерли, як зима.

І ти така, немов ідеш сама

Кудись, де в тіло струми бють співочі.

І тиша повнить вени голубі.

І хтось далекий зріє у тобі –

Легке дитя, маленька грудка ночі.

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить