Олена Теліга

 

Усе – лише не це !

 

Усе – лише не це ! Не ці спокійні дні,

Де всі слова у барвах однакових.

Думки, мов нероздмухані вогні,

Бажання – в запорошених оковах.

 

Якогось вітру, сміху чи злоби !

Щоб рвались душі крізь іржаві грати.

Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби

І варто буде жити чи вмирати !

 

Не бійся днів, запутаних вузлом,

Ночей безсонних, очманілих ранків.

Хай ріже час лице – добром і злом !

Хай палять серце – найдрібніші ранки !

 

Ти в тінь не йді. Тривай в пекучій грі.

В сліпуче сяйво не лякайсь дивиться –

Лише по спеці гряне жданий грім,

Із хмар сковзне – багнетом – блискавиця.

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить